Мені нещодавно у сні звучали слова одного з його віршів. вперше так чітко у сні звучала поезія.

Та в переліку поряд із Кафкою і Джойсом – вері гуд, але ми тут про Жадана говорили! "Діалоги про літературу" – звучить дуже рафіновано))))
Вік, немає значення, коли це не злам епох, цілого тисячоліття! В кінці якого було дві світові війни! Я не знаю, що таке голод, не знаю що таке ховатися від бомб, не знаю страху від слів "Гітлер" "Сталін" "Мусоліні", думаєте моє світосприйняття ( не лише літератури) не відрізнятиметься від сприйняття тих кому це все відомо?
Це все чинники розвитку особистості! Психологія, ви звісно можете начитатися критики і біографії авторів, ви можете розуміти, розділити на деталі охарактеризувати пояснити. Але, щоб ловити кайф треба розвиватися у певному середовищі, в певний час, за певних обставин!

А як ви гадаєте абсурд можна охарактеризувати як добре чи не добре?) Скажу чесно від драматургії С. Бекета, я ловлю кайф.
Щоправда подивована, куди ви його приплели)))
Я висловлювала свої думки в контексті сучасної української літератури.
"Депеш Мод" моїй 75-річній бабусі не видався б таким класним як мені Та й "Годо" чи "Едшпіль" вона б також не сприйняла, так як сприймаю я. До речі Бекет це не "рафінована" література.
Рафіноване – це попса, рафінованим може бути навмисне використання не нормативної лексики, як самоціль, як данина моді...
Може я висловлююсь не зрозуміло,проте сподіваюся на розуміння)

якщо художню літературу вважати явищем(і хіба можна інакше), то час своєї найвищої спроможності вона перебула, коли писали (коли її писали) Лотреамон, Кафка, Джойс, Платонов, Бекет, Андреев, Пруст...(гадаю,Ви додасьте ще кілька прізвищ). Сумнів,страх, межовість – тоді, і несерйозні ігри блискучими поверхнями чи їхніми фрагментами – тепер. непевна насолода – від них, і шлункове задоволення від нинішніх.
надт поверхнево Ви ділите усіх на "тих, у кого добре виходить" і "тих, що не можуть не писати", хочби тому, що зрозумівши (або ПОБОЧИВШИ це у вище перелічених), на скільки важко писати ДОБРЕ, не у кожного залишиться бажання писати. Жадан пише безумовно "класно", а чи писав ДОБРЕ Бекет...

Жадан пише класно і тут нема чого сперечатись. А Депеш мод – одна з моїх улюблених книг, хоча зараз серйозно підсіла на його поезію..

Це вже хто як хотів.)) Але трибуна була.)

4 березня, КНУ ім. Шевченка, 13.00

Я висловила своє бачення книги. І не бачу за собою ніякої вини. Я відповідає за свої слова.

Книжка супер, особливо коли, ти вільний і водночас обмежений, тобі нічого втрачати, ти забив на всілякі суспільні правила та норми поведінки, бо це все – абсурд! Коли в тебе підлітковий максималізм і ти почуваєшся: "не в ніжному батьківському коконі" все, що в тебе є – "сьогодні", все що тобі треба -"небо". Коли ти вже все прекрасно шариш, тобі від 15 до 17 років і тобі до рук потрапляє книжка "Депеш мод" і ти доходиш до 15 сторінки, тебе просто починає розривати від кайфу. Бо: "блін, чуваки явно вписалися б в нашу компанію! Бо схожі приколи і схоже світосприйняття, чи його відсутність ".
С. Жадану велике спасибі за той кайф!
В мене була подруга, ми знаю вели пофігістичний спосіб життя, подорожуючи містами України автостопом, в нас було дофіга класних пригод з адреналіном гумором і абсурдизмом. Але описати нам не вдалося, це треба вміти так кльово написати, щоб читач не знудився від переказу, а був наче учасником всіх тих подій. Жадан пише суперово. А щодо нецензурних слів, вони там не як самоціль, я просто не відчула б нічого в цій книжці, якби там не було справжньої мови живої – не фільтрованої! Рафінована література – мукалатура.

дуже кумедна "рецензія":)

Вчителя так) Перший сезон точно, а другий я просто не встиг глянути)

Багато хто на них гонить) Але мені подобається) "Ef" там або "Прощавай похмурий вчитель" = ) Зараз у них онгоінгом іде рідкісна бредятіна про вампірів = ))